Главная » 2013 » Май » 28 » Володимир Даниленко: Куба – взірець соціалістичного життя

---

15:19 Володимир Даниленко: Куба – взірець соціалістичного життя

Що ми знаємо про Кубу – далеку країну через величезний океан. Хтось, можливо, згадає, що Куба стала єдиною країною зі всієї світової спільноти, яка подала Україні, обпаленій Чорнобильською трагедією, руку допомоги, взявши на лікування дітей, постраждалих від катастрофи. Постійно з 1990 року на Кубі  відновлювали своє здоров’я юні українці. Її ще називають Островом Свободи… Два тижні представники Комуністичної партії України, учасники Міжнародної бригади «Перше Травня» перебували на Кубі. Очолював делегацію перший секретар Сумського обкому Компартії України Володимир Андрійович Даниленко. - Розкажіть, будь ласка, про саму бригаду «Перше Травня»… - Ні для кого не секрет, що Куба сьогодні перебуває в певній інформаційній блокаді, не кажучи вже про економічну блокаду. До речі, питання зняття торговельного ембарго зі сторони США, починаючи з 1992 року розглядала Генеральна Асамблея ООН, у 2007 році  резолюцію підтримали 184 із 192 країн-членів ООН. Але Вашингтон і далі ігнорує вимоги цієї організації. Так от, Кубинський інститут дружби народів (ІСАР) уже 8 років поспіль організовує ось такі міжнародні бригади. Окрім українців, у бригаді перебували делегації із 32 країн світу. Така форма спілкування дуже корисна для знайомства з країною, побачивши на власні очі як живуть і працюють кубинці, як організоване їхнє врядування, можна робити об’єктивні висновки. - Володимире Андрійовичу, що найперше вразило при першому знайомстві з країною? - Знаєте, вразило все, тому що там інша рослинність, інший клімат, по-іншому облаштовані населені пункти. Але вже з перших дні перебування на Острові Свободи  я зрозумів, що жителів цієї країни відрізняє величезний патріотизм: усі, від малого до великого, віддані ідеалам революції. Це видно по багатьох моментах. Наприклад, організація самоврядування. Найбільша громадська мережа Куби – Комітети захисту Революції (КЗР). Створені вони в серпні 1960 році. На той час головна задача комітетів була – не допустити розвитку контрреволюційних угрупувань. Комітет створювався в кожному кварталі, голови квартальних комітетів, обиралися жителями, становили комітет зони, їх голови – комітет муніципалітету і т.д. Приймають у комітети всіх, починаючи з 14 років. Першочерговим завданням комітету захисту Революції було паралізувати підпілля і злочинність – інформуючи поліцію і владу, організовуючи нічні чергування по кварталах. Потім КЗР стали базою кампанії з ліквідації неписьменності, а також викорінення хвороб шляхом масових щеплень. Комітети організовують заходи з безпеки населення під час стихійних катаклізмів – іноді під час стихійних лих, евакуюються мільйони людей. Вони організовують і ремонт осель, допомогу літнім людям, проведення суботників тощо. Виборчі кампанії теж покладаються на КЗР. Люди стежать, аби не було фальсифікацій та провокацій з боку контрреволюціонерів. Судячи зі статистики, Комітети захисту Революції зробили велику справу – позбулися злочинності, адже кожна вулиця, кожен квартал під контролем громадських активістів. Окрім того, комітети тісно співпрацюють із місцевою владою та депутатами-мажоритарниками, які представляють народ Куби в парламенті. Відповідно, про невиконня своїх передвиборних обіцянок не може бути і мови, адже на наступний термін такого горе-депутата не оберуть. Ось така форма народного контролю. Ми кілька разів бачили виступи дитячих колективів, і не могли не помітити яскраву життєрадісність юних кубинців, їхню щирість. Видно, що дитинству у цій країні справді віддають усе найкраще. Тим більше, що держава взяла на себе основне: медичне забезпечення, освіту, створена система для дозвілля. Я б сказав навіть, що ця країна є взірцем побудови і відстоювання  соціалістичного способу життя для країн Латинської Америки і Африки. - Володимире Андрійовичу, бригада, у якій ви брали участь називалася «Перше Травня», ви перебували там саме під час травневих свят. Як це свято проходить на Кубі? - Грандіозно! Ми взяли участь у масштабній Першотравневій демонстрації, яка відбулась на Площі Революції в Гавані. З трибуни кубинців та гостів країни вітав лідер Кубинської Республіки Рауль Кастро. Загалом у святковому дійстві взяли участь більше мільйона людей. Також на заході були присутні представники із 78 країн світу. Треба було бачити цей живий потік людей: уявіть вулицю шириною 100 метрів і нею більше 1,5 години йдуть люди. Представники трудових колективів, навчальних закладів. Зазначу, першотравневі заходи відбуваються під егідою профспілок. Помітна радість людей і їхня впевненість у своєму завтрашньому дні, коли в тебе є робота, є соціальний захист – що ще людині потрібно? А ще у них бути причетним до робітничого класу – велика гордість. І навіть варто відзначити такий нюанс – рекомендацію людині при вступі в партію дає не партійна організація, а – трудовий колектив. - Знаю, що ваша поїздка справді була діловою і насиченою різними заходами. Вам навіть вдалося попрацювати в кооперативі. - Так, справді. Кожен день – насичена програма, адже хотілося якомога більше дізнатися про цю унікальну країну. Нам вдалося поспілкуватися із працівниками Центрального комітету Компартії Куби, членами Союзу Молодих Комуністів, студентською молоддю, представниками комітетів захисту Революції. Ми відвідали міста Гавана, Сьєнфуегос, Вілья-Клара, Варадеро. Вдалося нам попрацювати і на полі, в одному із кооперативів по вирощування дюки – це такий різновид картоплі, ми пололи бур’яни. Скажу, земля, звичайно, там дуже важка, кам’яниста. Загалом, великі кооперативи функціонують на землі, що знаходиться у державній власності. Основна сільськогосподарська культура — цукрова тростина, друга за значенням культура – тютюн. Є великі плантації цитрусових. Вирощують також какао, каву, ананаси, манго, банани, овочеві культури. Рис – основна продовольча культура. Країна посідає друге місце у світі за виробництвом волокна хенекену (вид агави). І хоч як не важко, минулий рік Куба завершила у цілому з нормальними економічними і соціальними показниками – приблизно 4-5% зростання ВВП. У цьому році планується зростання ВВП Куби на 3,7%.      - Чи є перспективи для молоді у цій країні?    - Звичайно. Під час зустрічі із представниками Союзу Молодих Комуністів Куби та студентською університетською федерацією, ми дізналися про життя кубинської молоді. Керівництво країни велику увагу приділяє вищій освіті. На сьогоднішній день, в країні функціонує 76 університетів, а до Революції їх налічувалось лише 3. Готується сотні тисяч фахівців, у тому числі, з десятків інших держав. Кожному студенту виплачуть стипендію. Після закінчення вузів випускники отримують роботу по спеціальності. Відповідно і відсоток безробітної молоді на Острові Свободи незначний – близько 2%. Сьогодні на Кубі зроблено крок до розвитку підприємництва – більше 400 тисяч кубинців вважаються приватними підприємцями. Президент Куби Рауль Кастро звернувся до співгромадян із закликом підтримати його програму економічних змін. За його словами, реформи, що передбачають значне збільшення ролі приватного підприємництва, спрямовані на порятунок соціалістичного ладу, а не на повернення до капіталізму. На Острові продовжується поетапний хід модернізації національної економіки. В цілому, основний дохід країни – туризм, медицина, цукор-сирець, нікель, тютюнові вироби, цитрусові, алкогольні напої. І сьогодні Президент Куби  робить все, щоб країна стала однією з провідних у світі по медицині і туризму.     - Загалом, медицина Куби – це окрема тема. Адже давайте ще раз згадаємо і подякуємо кубинському народу за підтримку і допомогу юним українцям.    - У невеликій Карибській республіці розвивається передова безкоштовна медицина. Вся медицина на острові є державною. Здоров’я нації є одним з державних пріоритетів Куби. Середня тривалість життя дорівнює 80 рокам. А рівень дитячої смертності – нижче 5 на кожну тисячу народжених. Це найнижчий показник в Латинській Америці.    Акцент робиться на надання універсальних медичних послуг для всіх категорій населення. Співвідношення числа лікарів і пацієнтів на Кубі одне з найвищих у світі – 1 лікар на 150 жителів. У країні виділяються значні кошти на наукові дослідження, пов’язані зі здоров’ям людини, зокрема у сфері біотехнологій та генної інженерії, виробництва вакцин і численних медикаментів. Результати цих досліджень отримали світове визнання. Реалізація такого підходу стала можливою завдяки наявності великої кількості фахівців високої кваліфікації, підготовлених в рамках національної системи освіти.   Всі види медичної допомоги, від вакцинації до найскладніших операцій, надають безкоштовно. З питаннями медичного огляду можна звертатися в поліклініки, рівень обладнання яких досить високий. Первинну медичну допомогу населенню найчастіше надає сімейний лікар, який відповідає, як правило, за той район, в якому проживає. При необхідності сімейний лікар направляє пацієнта до фахівців вузького профілю. Завдяки дбайливому і уважному ставленню кубинських лікарів до пацієнтів рівень довіри до медперсоналу і прихильність до лікування дуже високий.   Предметом гордості кубинської системи охорони здоров’я є такі напрямки, як онкологія, педіатрія, гематологія, імунологія, ендокринологія, лікування шкірних захворювань. Фахівці країни розробили також унікальну практику розсмоктування тромбів і попередження інфарктів.    Система охорони здоров’я організована так, щоб запобігати хворобі, тому жителі країни регулярно проходять медичні та диспансерні огляди. Я вважаю, що такою і повинна бути турбота держави про людину. Її здоров’я, освіту, роботу, відпочинок. Переконаний, соціалістична республіка – це форма правління Куби -  може бути взірцем для розвитку багатьох країн. У цієї маленької країни є чому повчитися і президентам, і звичайним громадянам. Розмовляла Олена Світлична

1 2 3 4 5 Просмотров: 514 | Добавил: kpu-yampil | Теги: КПУ, Володимир Даниленко, куба | Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0