Тужливої березневої пори 2014 року Україна крізь дими пожарищ і  руїн, крізь пекучі сльози втрат і розпуки, крізь чорну пелену фашистських погромів і свавілля вдивлялася в окутані чадом пам’ятники Тарасові Шевченку. А той, якби міг говорити, то сказав би у відповідь на бачене, та так, що його голос було б чутно «від Дніпра до синього ... Читать дальше »