Багато українців вже сьогодні переступили межу бідності. Уряд переконаний, що місячний дохід у 1 176 грн (приблизно 50 доларів) цілком достатній для більшості населення країни. На жаль, арифметика чиновників вельми далека від реального життя. До слова, ООН визначила світову межу місячного доходу на людину в 510 доларів. В Україні ця цифра занижена в 10 разів.
Про те, як виживати простим людям на мізерні зарплати і пенсії, щоб не померти з голоду, ГолосUA розмовляв з дієтологами, політологами та економістами.
Пенсії на здоровий раціон не вистачить і на два дні
У день українцеві пропонують з'їдати трохи більше 100 г хліба, 10 г макаронів, 5 г гречки, 1/2 яйця, 230 г картоплі, 6 г сала і 25 г ковбаси. Чай, кава, какао, цукор і, сіль і спеції до списку не увійшли. При дотриманні цих сміховинних норм трохи більше року тому в місяць на їжу в українця йшла 151 грн на місяць. Зараз - це цей набір подорожчав майже вдвічі - це 275 грн.
За твердженням дієтологів, медичні норми споживання і за калорійністю, і за енергетичною цінністю повинні бути в рази вище встановлених в Україні. За їх оцінками, мінімальний збалансований набір на місяць продуктів на одну людину в 2015 році «потягне» на 2000 грн.
«Якщо я скажу, як правильно повинні харчуватися пенсіонери, то, впевнена, їх пенсії не вистачить і на два дні», - визнає український дієтолог Тетяна Фіалкова, відповідаючи на запитання кореспондента ГолосUA про те, що повинен включати в себе раціон людей пенсійного віку.
За словами дієтолога, схвалити те економічно вигідне монохарчування на молоці, батоні і кашах, яке є у більшості літніх українців, вона просто не має права.
«Взагалі для кожної людини мінімальний набір продуктів на місяць - свій. Узагальнювати тут важко. Комусь комфортно і добре харчуватися на 80% рослинною їжею і не включати м'ясо. А для когось винятком стануть фрукти і обов'язкове парне молоко», - уточнює експерт
Норми споживання їжі - за межею бідності
Один з українських політологів порівняв вітчизняні норми споживання продуктів з пайком німецького військовополоненого у 1941 році, який включав, крім іншого, 120 г риби, 40 г м'яса, 20 г солодкого і 55,5 г спецій і чаю. Політолог пояснив, що у нас норми споживчого кошика понад 20 років тому формував Ленінградський інститут харчування. Відтоді вони жодного разу не переглядалися.
«Власне, і структура споживання змінилася, і рівень доходів змінився не в кращу сторону. Тому очевидно, що це питання політичної волі. Також очевидно, що влада в цьому перегляді не зацікавлена, оскільки з'являться вкрай неприємні для неї питання. Справа в тому, що споживчий кошик, якщо взяти того ж пенсіонера, в нинішньому масштабі цін - нижче офіційного рівня бідності, встановленого ООН в розмірі п'яти доларів на людину в день. За таких умов ми ризикуємо опинитися в ситуації, коли раціон українського пенсіонера може стати бідніший, ніж раціон німецького військовополоненого в таборі в післявоєнні, досить голодні роки», - прогнозує експерт.
Існує цілий ланцюжок причин, чому досі не переглянуто споживчий кошик і прожитковий мінімум. Очевидно, це питання політичної волі та небажання влади йти на перегляд, оскільки це спричинить за собою необхідність індексації пенсій і підвищення зарплат, а політика соціального геноциду, яку проводить чинний уряд, не передбачає вирішення проблем найбільш малозабезпечених українців.
Відомий економічний експерт Олександр Охріменко також підтверджує, що у нас споживчий кошик не відповідає реаліям.
«Якщо його переглянути правильно, як це зробили в Інституті соціології кілька років тому, то, за розрахунками вчених, вже тоді споживчий кошик на одного українця мав дорівнювати в середньому 5 200 грн. Всі подивилися і сказали, що це нереально. Тому що мінімальну зарплату треба піднімати у 5 разів. На сьогоднішній день не тільки в 5 разів, але навіть у 2 рази піднімати мінімальну зарплату ніхто не буде», - резюмує фінансист.
Порятунок потопельників - справа рук самих потопельників
Олександр Охріменко бачить вихід з цієї непростої ситуації в економії та розвитку підсобних господарств.
«Українці - досвідчені люди, і на даний момент багато з них мають свої підсобні господарства або дачі. І я розумію, що зараз це активно розвиватиметься. Також сьогодні змінюється структура споживання, яку завжди можна дещо здешевити, тобто поміняти структуру споживання. Безумовно, це морально може бути важко. Однак, з погляду дієтології, може бути комусь і корисно», - запевняє економіст.
За його словами, у кожного з нас є варіанти. Людина вирішує сама для себе за кількістю споживання м'яса, риби або овочів. У формальному плані, дієтологи вважають навіть кращим зменшити кількість споживаної їжі. Мало того, краще збільшити споживання молочної їжі, яка дешевша. Можна зменшити споживання шоколаду.
«Я розумію, що психологічно це складно прийняти, але якщо пересічна українська сім'я чесно опише свої витрати на харчування за місяць, то вона може побачити, де можна заощадити, починаючи, насамперед, з продуктів і закінчуючи розвагами. В принципі, завжди можна якусь частину грошей заощадити. Потрібно чесно собі зізнатися, де є зайві витрати. З ряду обставин людина не помічає, скільки вона витрачає. Хоча, повторю, дуже сильно впливає моральний фактор - людина звикла до певної їжі, звикла пити саме такий сорт кави, і, звичайно, від цього нелегко відмовитися», - пояснює Олександр Охріменко.
До слова, якщо говорити про Європу, то там люди нормально сприймають можливість одягатися в секонд-хенді, запевняє експерт. Причому навіть працюючі європейці купують собі секонд-хенд.
«У нас психологічно перейти на секонд-хенд складно. Для наших людей це питання дуже болюче. Складно переступити, хоча людина розуміє, що це дійсно економія її коштів», - вважає Олександр Охріменко.
 
Людмила Вербицька
Источник:http://ua.golos.ua/ekonomika/jizn_
vprogolod_pochemu_pravitelstvo_umalchivaet
_realnyiy_razmer_potrebitelskoy_korzi
Golos.ua © 2015